шось таке

писане зимою, коли ше лежало купу снігів, але вже в повітрі звучала весна

коли сніги все сиплять і сиплять
і навіть не віриться шо буває весна
прислухайся - пташки вже співають
скоро-скоро прийде вона
тож не мовчи, співай разом з ними,
і хай сонце сіяє в твоєму серці

коли дощ лиє як з відра
і немає йому ні краю ні кінця
коли здається - ше трохи
і змиє все зі світу лиця
ти потерпи. ти почекай.
ще мить
і в тисячах калюж застрибають
тисячі сонячних зайчиків
а поки співай - не змовкай
і хай сонце сіяє в твоєму серці

коли на серці темно-темно
так що нічого не видно
ані куди йти, ані що робити.
і єдине шо хочеться - гірко ридати
ти пам"ятай
"ніч найтемніша - перед світанком"
тому потерпи. от-от зійде сонце
а поки співай - не змовкай,
і хай сонце сіяє в твоєму серці