***

***
Аж каламутні різноманітністю
Очікуються, виглядаються
Дороги майбутніх мандрів.
А чи й вгадаються?

Можуть іти проливною зливою
чи спекотним літом.
Можуть бігти, гогодзами пообтикані,
наче червоним намистом.
Можна по них на дупі з’їжджати
у кучугури білого снігу.
Або на дорозі їжака зустрічати,
підбирати опеньки, горіхи і білі.

І гарно мені на душі від того,
Що мають вони дивовижну здатність –
Змінюючись, бути калейдоскопом,
Нести в собі особливу загадку.

Добре, що Бог придумав життя
Як суцільну мандрівку без кінця і краю,
Де можна самій вибирати дорогу
І ,звичайно, самій вибирати далі.

***

Ми як двійко дітей – безсоромні
Лежимо на цикоті, що під смерекою
Одне на однім

Я по дитячому тобі довіряю
Досліджувати-вишукувати руками, губами все,
Що у собі маю.

Й тримати мене, животом до цикоти притиснувши
Бо ж цикоти високо –
Можу впасти, ненароком вислизнувши.

***
Заховалася в зерні пшениця,
Коли виросте – зазолотіє.
В жолуді заховався дуб,
Коли виросте – зазеленіє.

Океан заховався у прозорій краплині –
Стане ним, як безмежність у собі відкриє.
Ну, а Бог заховався в тобі, у людині.
Усміхнешся, мабуть, коли то зрозумієш.

***
Що це за сонечко випнулося понад травою,
Похитуючи вітрові в такт своєю квіткою-головою?

Добре було б, якби було воно не таке маленьке.
Або я , щоб була порівняно з ним, не така величенька.
Щоб залізти туди могла і звести собі там кубельце
Й лежати, й співати у ньому, слухаючи ритм свого серця.

І тоді б прилітали до мене бджоли на частування.
Я би їм наливала у келихи меду. як завше, багато. без вагання.
А потому, вволю напившись і давши усьому раду,
Танцювали б до ранку ми посеред просторої сцени-кульбаби.

***

Розмочився у дощику хлібчик
хлип-хлип, хлип-хлип
плаче мале
голубеня
їсти нема
полечу до вікна

Стукнула голубка
у віконну шибку
тук-тук, тук-тук
я тут
мабуть,
тут мене ждуть?

В дощ до вікна
підійшло хлоп”я
Мама!
там голубеня!
насипем пшона
для малого пташа?

Падає дощ за вікном
давно
голубеняті не голодно
бо рученята малі за вікно
сипнули для нього
жовте пшоно

Дивиться двоє малят за вікно
одне на одно
тобі буде спів
а мені — пшоно
дружимо?
дружимо!

25.01.2008