***

розкрутилася береговієм дика зелень
буде май.
розмінився цвітами-квітами пагорб
понад край.
гілка верби тонкострунної випнулась вгору
стримить
повниться водами-соками тіло дерев.
гримить
злива шугнула кіньми-блискавицями
навздогін
пронеслися за вітром білі пелюстки
дань весні
буйство зелене заповнило простір
геть ущерть
травень. бо вірю, що вічне - життя,
а не смерть.

****
затремтіло-задзвеніло у ночі.
випнулася перша брунька на Землі.
а вчора її ще там не було...

затріпотіло-защебетало щось у гнізді.
із шкаралупки раптом з"явилось пташа на дні
а вчора його ще там не було...

затріскотіло-загриміло у мені
порухом повним життя розквітло у душі
а вчора його ще там не було...

задумалося-задивилося у собі
про те:"а чи й правда, що їх ще не було тоді?"

....

вчорашня небрунька гойдається з вітром у такт,
вчорашня шкарлупка сьогодні літала на дах.

вчорашня неЯ усміхалась комусь за вікно.
ні, людоньки. то - все не так! воно таки вчора було!


****

я - маленька квасолинка.
я - згорнулась у клубок,
усміхнулася до неба -
взяв мене в долоньку Бог.

і похукав, і поцьомав
квасолинку у руці.
з неї виросли цвіточки -
посадив їх на Землі.

і на них ти подивився,
усміхнувся мимохіть.
запахом отих цвіточків
подалася тобі вслід.

ніби снилось і не снилось.
і було і не було
квіточкою ж я лишись.
просто так придумав Бог.